Театр онлайн продовжує знайомити вас з секретами лялькового мистецтва. Сьогодні ми запрошуємо вас за лаштунки театру познайомитися із деякими нестандартними нюансами професії лялькаря.
1. Будь-яка "правильна" театральна лялька має бути і вдягнута "правильно", тобто у неї окрім сценічного костюму (неважливо - хутро Лисички-сестрички або вишукана сукні Попелюшки) має бути вдягнута ще й нижня сорочка - МОНТЮР. За необхідності монтюр можна відпорювати та прати.
2. Іноді у ляльки є "двійники". Коли основна лялька, яка використовується впродовж усієї вистави, не може виконати певну дію (стрибнути, злетіти, перетворитися на щось або когось та ін.) актори використовують її точну копію, достатньо механізовану та оснащену - ДУБЛЬ.
3. Ви вже знайомі з тростинною лялькою. Однак мало хто пам'ятає, що цьому різновиду ляльки більше трьох тисяч років. Народилася вона в далекій країні Індонезії, зокрема на острові Ява. В Україні перші вистави з тростинними ляльками починають з'являтися на межі 30-40-х років ХХ ст. Саме на честь історичної батьківщини тростинну ляльку тривалий час називали "ЯВАЙКОЮ".
4. Щоб керувати маріонеткою, актор має смикати її за ниточки. Для цього артистові треба розташовуватися над лялькою. Забезпечує ляльководові таке положення спеціальне підвищення, на якому розміщається актор протягом вистави, - ТРОПА.
5. Раніше більшість лялькових вистав демонструвалася на ШИРМІ. Як правило, її висота мала суворо дорівнювати 1 метр та 70 см. Якщо ж актор був набагато нижчим, то він одягав спеціальне сценічне взуття на дуже високій платформі - КОТУРНИ. Артисти Замку на горі до сих пір використовують такі "девайси", особливо у виставах, в яких використовуються "верхові ляльки" (рукавичні та тростинні): "Троє поросят", "Пітер Пен", "Золоте курча", "Попелюшка".
Запам'ятовуйте та чекайте на наступне повідомлення, щоб знати всі вірні відповіді.
І пам'ятайте #ЗамокЗаВамиСумує
