Екватор фестивалю: день третій, дивуємо та дивуємося, надихаємо та надихаємося

The nearest performances
Проект

День третій фестивалю об'єднав: Європу, Азію та Африку. 

Мабуть, за іронією, але ТРЕТІЙ день фестивалю відкрило чудове ТРІО з Театральної компанії "Адоніс" (місто Набуль, Туніс) зворушливою виставою "Старий". Майстерне володіння планшетною лялькою, мелодійна французька мова та глибоке відчуття натхненної надії, що "життя починається знов". Разом з головним героєм вистави глядачі пережили його переродження та повернення до життя.

З вітальним словом перед виставою виступила Почесна віце-консул Туніської республіки в Україні Марія Соколова.

Творчу естафету перейняла Польща, адже другу виставу так  само подарувало глядачам тріо лялькарів з Білостоцького театру ляльок (Польща). Так само глибока, так само пронизлива тема самотності, що переслідує маленького хлопчика на ім'я Оні впродовж усього життя. Ця вистава унікальна для українського глядача, адже вона орієнтована на особливого глядача - на підлітків, які впродовж вистави відчувають такий схожий, такий близький відгомін у своїй душі тих проблем та подій, що відбуваються на життєву шляху головного героя.


Тему тінейджерства підтримали учасники третьої вистави - юні таланти, вихованці театральної студії при Київському академічному театрі "Колесо", подарувавши глядачам свіжий погляд на одвічні, мудрі істини народів Африки у виставі "Африканські казки". Так, і хтось справедливо скаже, що ця вистава належить до галузі драматичного театру, але вічна метафоричність масок, які були використані як основний художній прийом спектаклю, умовність її образів та силуетів справедливо роблять її невід'ємним атрибутом і театру ляльок. 

Емоції вечірньої вистави подарував глядачам квартет актрис з сонячного Батумі - Батумський професійний театр ляльок та юного глядача. Разом з виконавицями ми мали змогу перенестися у світ кінематографу та привідкрити завісу до життя зіркової родини Чарльза Спенсера Чапліна, зокрема подивитися на його зворушливі відносини з донькою Джеральдіною. Тонке, майстерне, злагоджене ляльковедення квартету актрис по праву можна визнати за досконале. Це одна з тих естетських вистав, в яких невидимим головним героєм є Художник.